У Щербанівському ліцеї під Полтавою цькують вчителів

Щербанівський ліцей

У ліцеї під Полтавою триває війна, воюють з учителькою, аби її позбутись та «аби не виносила сміття з хати». Однак цькування зазнає не лише одна людина – дехто не витримав пресингу та звільнився, дехто мовчки потерпає, аби мати роботу, іншим цілком прийнятні такі умови чи просто пристосувались. Кілька педагогів таки ще має сили відстоювати себе і власну думку, однак керівництво шукає зачіпки, аби оголосити догани та в такий спосіб вижити з роботи.

У соцмережах час від часу з’являються дописи від учителів, батьків, випускників про нездорову атмосферу у навчальному закладі, цькування, зіштовхування педагогів лобами. Ідеться про Щербанівський ліцей, яким кілька років керує Наталія Драч, саме з її приходом у ліцеї настали зміни, багато з яких не на краще.

Лариса Бондарчук – вчителька англійської мови Щербанівського ліцею Щербанівської громади. Нині вона постійно пише в соціальній мережі про пресинг з боку керівництва закладу та голови громади. Дійшло до того, що батьків змушують писати скарги на вчительку, аби позбутись незручних запитань від неї.

Лариса Бондарчук у школі працює давно, вона шанована, діти – переможці різних олімпіад та конкурсів. Знає собі ціну і образити себе не дасть. Але на неї нині вже протягом року чинять тиск, бо цікавиться не тим, що треба – коштами на ремонт закладу, мовляв підбурює людей, питає звіт у директорки за рік, захищає учнів від впливу смердючого лаку, яким чомусь серед семестру пофарбували панелі у навчальній кімнаті. Тому до жінки стали висувати претензії, яких раніше не було. Зі слів пані Лариси, не просто так.

«Я питала минулого року у директорки про річний звіт у присутності інших вчителів, нічого особистого – робочий звіт. Але не почула його і ніхто не почув, натомість прийшов голова громади Ігор Процик та почав кричати на мене погрожувати, що мене звільнять з роботи», – розповіла Лариса Бондарчук.

Перед тим каменем спотикання стало приміщення учительської – у педагогів його забрали, посадивши там трьох бухгалтерів та фахівця з тендерів. Вчителі ж не мають окремого приміщення, де переодягтись, перевірити зошити чи почекати на уроки, якщо вікно. Фактично педагогів змусили шукати собі притулок – препараторські тощо.

І така ситуація коїться в одній з найбагатших громад Полтавщини. Пані Лариса не мовчала, обурювалась наживо та в соціальній мережі, тож постами щодо несправедливості у школі наживала собі недругів.

«У липні 2019 року шляхом конкурсу, де вона була єдиним кандидатом, Наталію Драч було обрано директоркою Щербанівського ліцею. У всіх цивілізованих країнах конкурс, на який подав заявку один конкурсант вважається таким, що не відбувся, але тільки не в нас. Своє керівництво новоспечена директорка почала з того, що забрала в учителів учительську і посадила туди, на 40 квадратних метрів трьох бухгалтерів. У цей же час ще одне приміщення здавала в оренду приватній школі іноземної мови .

Учителі тулилися хто де: хто в препараторській семеро на 17квадратних метрах, хто у класі разом з учнями, а хто просто у коридорі на лавці заповнював журнал на колінах. На фізкультуру вчителі початкової школи перевдягалися у туалеті.

На нарадах Наталія Драч почала давати завдання учителям поповнювати матеріально- технічну базу ліцею за власні кошти , або ж «проводити роботу» з батьками щодо придбання корпусних меблів та стендів у класи. Таким чином оновилися предметні стенди у кожній класній кімнаті ліцею, були придбані книжкові шафи та шафи для зберігання одягу. Якщо учитель не міг вмовити батьків придбати меблі чи стенди, то купував їх за власні кошти. Наступним кроком були премії учителям, які виписувалися для придбання вазонів для квітів, лав, декоративних скульптур, штор на вікна», – ділиться пані Лариса.

Апогеєм стало літо 2020 року, коли директорка змусила учителів робити ремонт власноруч , купувати шпалери та інші будівельні матеріали за свої відпускні.

«Таким чином були оновлені препараторські спортзалу, історичного кабінету та кабінету іноземної мови відповідно Шаповалом О. Б., Андрієць М. М. та Бондарчук Л. М. Наприклад, Лариса Бондарчук витратила власних коштів 9450 грн, решту 18 000 надали благодійники. Учитель української мови Шаповал С.Ф. придбала у кабінет української мови учительський стіл, а в препараторську даного кабінету – жалюзі. Побори з батьків стали нормою. Так батьки 5 класу здали на потреби класу по 800 грн у серпні 2020 року. У класі 28 учнів. Батьками було придбано дві шафи для одягу, ролети на 4 вікна, стенди для кабінету української мови, полиці. Все майже на 20 000 грн. Батьки 6-А класу разом з класним керівником Ярощук М.В. придбали за власний кошт корпусні меблі та стенди для кабінету історії на загальну суму 14000 грн. Учні початкової школи НУШ, де повністю облаштовані класи за наказом Міністерства, здають по 700 грн на рік або 70 грн щомісячно, як у 3-Б класі», – розповідає Лариса Бондарчук.

Також вчителька англійської розповідала громадськості, що у ліцеї тік дах, а його нещодавно відремонтували, і коштів громади туди вклали чимало. Температурний режим у класах та інших приміщеннях у школі взимку дуже різнився, не відповідав саннормам, а діти та педагоги мерзли, сиділи у верхньому одязі – і знову про це не мовчала пані Бондарчук.

За нашою інформацією якість ремонтів бачили й інші вчителі, але їм змогли донести інформацію, щоб ті не говорили зайвого та не лізли не в свої справи. Із Бондарчук, яка зажди що думала, те й казала, цей номер не пройшов. Тож її, імовірно, за будь-яку ціну вирішили позбутись.

Додамо, у ліцеї за останні кілька років таки стало краще, якщо порівняти заклад років 5 тому і нині (за словами батьків), коли громади стали отримувати кошти у період децентралізації та розпоряджатись ними. Звісно, покращення настало не без допомоги батьків, які здають кошти на ремонти класів, меблі, стенди у коридорах та інше.

А от інформацію про дах, що тече, виносили на люди і батьки дітей. Вони ж зауважували і щодо камер відеонагляду: ті ніби є на території школи, але із них записів немає. То для чого тоді вони узагалі встановлені? Нагадаємо, раніше ми писали, що у ліцеї крали туї, камери ніяк не завадили цьому.

Загалом і вчителі, і батьки кажуть, що у ліцеї нині нездорова атмосфера, що позначається на навчально-виховному процесі.

Днями пані Лариса написала:

«Доводиться фіксувати, бо кожне слово перекручується і на кожне слово складається акт. А всі присутні – свідки «злісного порушення трудової дисципліни». Як учитель англійської мови може пояснити, що було на уроці фізики, на якому вона не була ? Трьом учням 9 класу після уроку фізики стало погано, у них сильно боліла голова . Про це був запис у журналі медсестри. Класний керівник Лариса Бондарчук зв’язалась з батьками і діти були відпущені з уроку фізкультури додому. Директорка разом із заступниками та учителем фізики намагаються звинуватити класного керівника 9 класу у всіх смертних гріхах. Ось так і виглядає булінг/цькування учителя у Щербанівському ліцеї. Мета – звільнення вчителя з роботи».

Також жінка виклала відеодоказ, що дійсно виглядає як розбірки, а не робочі моменти в колективі. Усього відеодоказів у Лариси Митрофанівни набереться чимало: каже, що мусила фіксувати все після безпідставних звинувачень та перекручень.

Цькування виснажує, але міняти школу, яку любить, жінка не хоче. Буде боротись, найняла адвоката, аби відстоювати свої права.

«Після того, як я почала виступати проти поборів з вчителів та батьків, почалося цькування з боку адміністрації, налаштування колег проти мене з боку директорки, маніпуляція батьками. Почалися службові розслідування та комісії, метою яких є визнання професійно непридатною та звільнення вчительки, – резюмує пані Лариса.

Учителька шукала захисту у різних структурах, писала заяви до прокуратури, в Держспоживслужбу, Департамент освіти, голові ОДА Олегу Синєгубову щодо виконання лакофарбових робіт токсичним деревозахисним алкідним лаком , призначеним лише для зовнішніх робіт пластикових панелей у 6-Б класі під час навчального процесу та наражання на небезпеку учнів 3-А класу. Також писала заяви й до поліції.»

«Прикро, що деякі заяви, як наприклад освітньому омбудсмену Горбачову щодо булінгу вчителів у ліцеї, спускаються вниз до виконкому Щербанівської сільради і відповідь буде писати Ігор Процик, який додасть усі сфабриковані висновки комісій та звернення колективу ліцею на п’яти сторінках щодо «неправомірних дій» Лариси Бондарчук, які самі по собі і є доказами булінгу вчителя з боку директорки та кількох вчителів, які долучились до процесу булінгу», – каже Лариса Митрофанівна.

Управління освіти громади не може не знати про ситуацію в закладі, про булінг, адже розташоване на 2 поверсі ліцею. 

Батьки не знають, як діяти і де шукати захисту.

Чимало батьків знають про ситуацію в ліцеї і щиро обурюються. Розуміють, що систему не зламати, пишуть дописи у соцмережах, підтримують тих, хто потрапили у немилість. 

За інформацією сайту kolo.news